Досліджуй себе, Слово Боже досліджуй.
Очисть своє серце, думки, слова, дії.
Нехай не полонить тебе гіркий відчай,
Про Божеє Царство нехай будуть мрії.
Скарби, що у небі, збирай, а не гроші,
Бо часу не знаєш, коли Господь прийде,
Щоб були плоди твої добрі, хороші
В середині, а не лиш гарні на вигляд.
Господь дав людині усе, що найкраще,
Та люди гріхами усе зруйнували-
Змінилися думки і погляди наші,
Як сумніву в серці своїм місце дали.
Від Бога Творця нас гріхи удалили
Та Вірний і Вічний людей не залишив
Й послав у цей світ Однорідного Сина,
Що подвиг звершив на Голгофі найвищий!
Син Божий Творець прийняв образ людини,
Дав знівечить тіло й пролив святу кров,
Щоб з Богом Отцем люди всі примирились,
Прийнявши Ісуса і Божу любов.
То ж, любий мій друже, відкрий серце Богу,
Віддай його Господу Ісусу Христу.
Направить тебе Він на вірну дорогу,
Ввіллє в твоє серце любов, чистоту.
Найкращий з плодів це твоє покаяння.
З Творцем примирися, мій друже, пошвидше.
Хай Бог удалить з твого серця ваганння
Й дарує спасіння тобі й життя вічне.
Ольга Назарова,
Украина
Ти все розставиш на свої місця, мій Боже.
Лиш Ти надійний, вірний, Боже мій.
НавЕсти лад у всім мені Ти допоможеш.
Вся довіряюся, Господь, лише Тобі. Амінь.
Прочитано 2345 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Тридцать три сребряника судьбы - Людмила Солма *) Примечание:
Великий канон Андрея Критского:
Делаша на хребте моем вси начальницы страстей, продолжающе на мя беззаконие их.
[На хребте моем пахали все вожди страстей, проводя вдоль по мне беззаконие свое.]
(Пс. 128, 3) http://www.bogoslovy.ru/velik.htm
Не путайте, пожалуйста, "30 сребряников Иуды" с метафорой этого стиха в "33-и сребряника из тьмы" (что по аналогии с расхожим понятием: "тридцать три несчастья")
Фотоиллюстрацией марионетка из Интернета:
http://demiart.ru/forum/uploads2/post-94084-1228757788.jpg
Баллада Атоса - Лялин Андрей Владимирович (LAVScan) Мой взгляд, с Надеждой брошенный вдаль грядущего Будущего, ласкают и радуют призрачные очертания Нового мира, в котором живёт Истина, и нет места - злу, порочности и личному несовершенству…
Но, мой слух, уставший от стонов действительности, улавливает в текущем Настоящем, Невыразимую боль тела Человеческого, изъеденного неизлечимыми пороками и тяжкими язвами, соз-ДАННОГО по Образу и Подобию Божьему, но вследствие Недостаточной Духовности и Нравственности, вынужденно обрекающего себя на - Тоску, Страдания и Разложение…
…Того самого мира, в котором Дух - радостно ожидает Избавления и Чуда…
…но, и Того же мира, в котором тело - скорбно готовится к своему последнему Сну…
Когда уже невозможно что-то - исправить и исцелить, остаётся только – Соз-ДАТЬ это заново, учитывая опыт прежних неудач…
